Вибрана стаття

Олена Іванівна Степанів, у шлюбі Степанів-Дашкевич (7 грудня 1892, Вишнівчик — 11 липня 1963, Львів) — українська громадська та військова діячка, педагогиня. Одна з перших жінок у світі, що офіційно була зарахована на військову службу у званні офіцера. Хорунжа Українських Січових Стрільців (УСС). Четарка Української Галицької Армії (УГА). Національна героїня Галичини доби визвольних змагань.
Після завершення військової служби продовжила навчання у Відні, захистила дисертацію та здобула науковий ступінь доктора філософії (1921). Після цього розпочала педагогічну кар'єру, була дійсним членом НТШ (1933), доцентом (1944). Жертва сталінських репресій — ув'язнена в Мордовському ВТТ (1950—1956).
Добра стаття

Еволюція зір — зміна фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом. Тривалість життя зір залежно від початкової маси може становити від кількох мільйонів до десятків трильйонів років, й астрономи безпосередньо спостерігають лише дуже малу частину еволюції зорі порівняно з тривалістю її життя. Еволюція окремої зорі переважно визначається її масою й частково хімічним складом (металічністю). Для наочного зображення зоряної еволюції використовують еволюційні треки на діаграмі Герцшпрунга — Рассела.
Зорі утворюються з холодних розріджених хмар міжзоряного газу, які стискаються внаслідок гравітаційної нестійкості. Під час стискання вони нагріваються настільки, що в їхніх надрах починаються термоядерні реакції синтезу гелію з водню. У момент початку термоядерних реакцій протозоря стає зорею головної послідовності, на якій вона перебуває більшу частину свого життя. Подальша еволюція зір залежить від їхньої початкової маси та металічності. Наприклад, зорі середніх мас у процесі еволюції проходять стадії субгігантів s червоних гігантів. У масивніших зорях далі можуть синтезуватися ядра важчих елементів, але в будь-якому разі синтез хімічних елементів зупиняється на залізі, оскільки утворення важчих ядер енергетично невигідне. На завершальній стадії еволюції, залежно від маси, зоря або скидає зовнішню оболонку й стає білим карликом, або вибухає як наднова зоря, після чого залишається нейтронна зоря або чорна діра.
Вибраний список
Список навігаційних зір включає 57 зір, а також Полярну зорю, що мають особливий статус в астрономічній навігації. З приблизно шести тисяч зір, видимих неозброєним оком за оптимальних умов, ці зорі належать до найяскравіших та охоплюють тридцять вісім сузір'їв небесної сфери від схилення −70° до +89°. Багато з цих зір мають власні старовинні назви, дані вавилонянами, греками, римлянами та арабами.






