Україна продовжує документувати екологічні злочини. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України станом на 16 березня 2026 року Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами зафіксовано 10 885 випадків шкоди довкіллю.

Держекоінспекцією розраховано збитки довкіллю, які становлять майже 6,4 трлн грн, зокрема:

• 1,34 трлн грн – за забруднення ґрунтів та засмічення земельних ресурсів внаслідок ракетно-бомбових уражень;

• 1,15 трлн грн – за забруднення атмосферного повітря продуктами горіння;
• 120 млрд грн – за забруднення, засмічення водних ресурсів та самовільне користування водними ресурсами;
• 3,8 трлн грн – збитки завдані територіям та об’єктам ПЗФ (природно-заповідного фонду).

російська федерація продовжує щодня вчиняти екологічні злочини на території України, використовуючи війну як інструмент руйнування екосистем та створення транскордонних загроз.

Нагадаємо, 10 березня 2026 року після ракетно-дронової атаки рф у річці Дністер було виявлено плями технічних масел у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

Україна та Республіка Молдова оперативно скоординували спільні дії для мінімізації наслідків транскордонного забруднення річки. Відповідні рішення були ухвалені 12 березня під час позачергового засідання Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер.

Фіксація збитків довкіллю є важливою складовою притягнення держави-агресора до відповідальності та відшкодування завданої шкоди.

Довідково

Переважна більшість зафіксованих Держекоінспекцією випадків розслідується в межах досудових кримінальних проваджень, передбачених ст. 441 Кримінального кодексу України, або матеріали щодо фіксації шкоди долучаються до вже відкритих справ, які здійснюють відповідні правоохоронні органи України.

ККУ Стаття 441. Екоцид

Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

https://me.gov.ua

За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

• 1,29 трлн грн — шкода ґрунтам;
• 967 млрд грн — шкода атмосферному повітрю;
• 117,8 млрд грн — забруднення та засмічення водних ресурсів;
• 3,63 трлн грн — руйнування територій природно-заповідного фонду.

Пожежі, вибухи та токсичні викиди

Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.

Руйнування водних екосистем

Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.

Під ударом природоохоронні території

Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території «Кінбурнська коса», «Олешківські піски», «Каховське водосховище», «Нижній Дніпро», десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них «Асканія-Нова» і Чорноморський біосферний заповідник.

Забруднення ґрунтів

Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.

Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив — унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі — на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах — спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.

«Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трлн гривень, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Ця цифра, нажаль, продовжує зростати щодня, так само, як і масштаби знищення української природи. Екологічна шкода, завдана росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України», — зауважив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства зазначає, що 6,01 трлн грн — лише підтверджені втрати на підконтрольних Україні територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий після повної деокупації та можливості провести повне дослідження.

https://me.gov.ua

Компенсація розмінування: нові можливості для аграріїв

Участь у програмі розмінування відкриває для фермерів з деокупованих територій цілу низку можливостей, після відновлення доступу до землі. Найперше, це убезпечує людей і техніку, усуваючи смертельні ризики для працівників та загрози втрати дорогого обладнання, яке коштує сотні тисяч доларів. Водночас це повертає до життя земельні ділянки, які інакше простоювали б, дозволяючи відновити виробництво, зберегти робочі місця та забезпечити стабільний дохід господарству.

Також наявність офіційного підтвердження безпечності ділянки — важлива перевага для подальшого продажу продукції, зокрема на експорт, адже безпека походження стає дедалі важливішим критерієм для споживачів та торговельних партнерів.

Нова програма пропонує два варіанти підтримки фермерських господарств:

1. Повна компенсація (100%) витрат на розмінування для тих, хто подає заявку після 15 квітня 2024 року. Роботи виконуватиме сертифікований оператор протимінної діяльності.
2. Часткова компенсація (80%) для аграріїв, які вже здійснили розмінування земель власним коштом у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року. Для отримання відшкодування необхідно надати повний пакет підтверджуючих документів згідно з чинними вимогами.

Умови участі в програмі

Програма передбачає чіткі критерії для участі:

• Земля розташована за межами територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією
• Земля імовірно забруднена / забруднена за результатами проведення нетехнічного обстеження
• Земля знаходиться поза межами 20-кілометрової зони від кордону та лінії зіткнення
• Підприємство або особа не мають податкової заборгованості (крім податкового боргу з плати за землю та єдиного податку для платників IV групи)
• Підприємство або особа не перебувають в процесі банкрутства, ліквідації або припинення діяльності
• Кінцевим власником фермерського господарства не є громадянин держави-агресора або держави-окупанта, та/або особа, яка належить або належала до терористичних організацій
• Підприємство або особа не перебувають під санкціями РНБО
• Агровиробник не пов’язаний з операторами протимінної діяльності, які
  можуть розміновувати ділянку

Як подати заявку

Процес подання заявки максимально зрозумілий і описаний на інформаційному сайті:  https://agro.demine.gov.ua/

Заявнику потрібно підготувати документи, що підтверджують право користування землею та відповідний статус суб’єкта господарювання.

Програма з розмінування – це не лише фінансова підтримка, а й реальна можливість відновити потенціал українського агросектору в умовах війни. Повертаючи до обробітку заміновані землі, ми робимо важливий крок до зміцнення продовольчої безпеки країни та відродження сільських територій та регіональних громад.

Фермерам рекомендується не зволікати з поданням заявок, адже своєчасне планування процесу розмінування дозволить швидше повернути землі до продуктивного використання.

За додатковою інформацією та консультаціями щодо подання заявки звертайтеся на офіційний сайт програми.

https://agronews.ua

«За останній рік ми як Міністерство економіки організовували безпосередньо і брали участь у презентації та випробуваннях різних інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування. І головний наш запит зараз не якомога більше різноманітних технологій, поєднати потреби операторів протимінної діяльності та розробників. Саме тому однією із функцій платформи буде перетворення точкових ініціатив з різних сторін на системну та цілісну екосистему міжнародного рівня», — сказав заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

Платформа з інновацій у  гуманітарному розмінуванні працюватиме над побудовою системи, що спрямована на створення, тестування та впровадження інновацій у сфері розмінування. Ця екосистема об’єднає дослідницькі та інженерні розробки, практичний досвід українських фахівців саперної справи та експертизу міжнародної спільноти, що дасть змогу напрацювати рішення, спроможні прискорити очищення територій, забруднених мінами та іншими ВНП. А залучення інвестицій, ресурсів міжнародних партнерів та компаній дозволить масштабувати інновації та налагодити виробництво. Зокрема платформа стане місцем для тестування та вдосконалення нових технологій, таких як автономні роботизовані системи, дрони, мультисенсорні платформи та штучний інтелект у виявленні ВНП.

«Ми створюємо державний аналітичний центр відповідно до стандартів IMAS, що стане основою для системного впровадження інновацій у гуманітарне розмінування. Наша мета – не просто генерувати нові технології, а інтегрувати їх у реальні операції. Завдяки співпраці з університетами та дослідницькими центрами ми прискоримо шлях від розробки до практичного застосування, щоб ефективні рішення якнайшвидше почали працювати в полі», – сказала Катерина Дрозд, проєктна менеджерка з інновацій Команди підтримки протимінної діяльності при Міністерстві економіки України.

Україна сьогодні є своєрідним полігоном для розробки нових методів розмінування, які в майбутньому можуть бути застосовані в інших країнах, що стикалися з подібними викликами. Завдяки зосередженню інновацій, експертизи та практичного досвіду в одному місці, платформа створює основу для формування нового підходу до гуманітарного розмінування, який можна буде масштабувати та адаптувати для використання в різних регіонах світу.

Таким чином, платформа стане не просто центром розробок, а повноцінною екосистемою, що здатна забезпечити технологічний прорив у сфері протимінної діяльності та гуманітарного розмінування на глобальному рівні.

https://me.gov.ua

“Йдеться про фінансування не тільки фермерів, а й компаній, що займаються розмінуванням. Ми відчуваємо, що готові фінансувати це, у нас є фінансові можливості”, – зазначив Шевальов.

Він нагадав, що уряд України з 2024 року запустив експериментальну програму фінансування розмінування, щоб зробити цей продукт доступним для фермерів.

“ЄБРР нині працює з іншими фінансистами, співпрацює з Міністерством економіки за деякими програмами, у яких держава прагне підтримати фермерів у фінансуванні робіт із розмінування на їхніх полях”, – зазначив член ради директорів банку.

Він уточнив агентству “Інтерфакс-Україна”, що фінансування може виділятися за двома напрямами: через українські банки безпосередньо аграрним компаніям і фермерам за можливої додаткової підтримки уряду, який може сприяти гарантіями або компенсацією ставок, а також компаніям із розмінування для їхнього зростання та збільшення парку машин із розмінування та саперів, оскільки поки що ринок недостатньо насичений.

Загалом Шевальов зазначив, що ЄБРР підтримує українські аграрні компанії, як безпосередньо великі сільськогосподарські корпорації, так і через українські банки-партнери дрібних фермерів.

“Якщо ви хочете нагодувати мільйони людей (у світі), вам потрібно виробляти продукцію в промислових масштабах. Україна з цим може впоратись. ЄБРР рухатиметься (далі) в цьому напрямі, але нам знадобиться підтримка. Ані ЄБРР наодинці, ані Світовий банк наодинці, ані ЄІБ наодинці не зможуть це профінансувати з однієї простої причини: Україна – найбільша країна на європейському континенті, її площа занадто велика, щоб хтось міг впоратися з цим завданням”, – наголосив представник ЄБРР.

Він нагадав, що Україна останніми роками нарешті перевела свою землю в товарну форму, тож тепер земля може належати фермерам, що є великим проривом з фінансового погляду.

Водночас Шевальов зазначив, що закінчення війни абсолютно необхідне для більш швидкого руху вперед із фінансуванням агросектору, оскільки воєнні ризики все ще великі, зокрема вони ускладнюють використання землі як застави.

Член ради директорів нагадав, що 2024 року ЄБРР схвалив проєкти для України на EUR2,4 млрд, що стало рекордним показником, хоча це і крапля в морі порівняно з тим, що потрібно Україні.

https://interfax.com.ua

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

«Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель – один з важливих пріоритетів Міністерства. Дякую за допомогу в цьому напрямку Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО), Всесвітній продовольчій Програмі (ВПП) та Швейцарському фонду протимінної діяльності (FSD). Відповідна програма з розмінування вже стартувала у Харківській області. Планується її поширення на Миколаївську та Херсонську», – зазначив Віталій Коваль.

За його словами, програма зосереджена на підтримці сільських домогосподарств та дрібних фермерів із сільськогосподарськими угіддями до 300 га. Загалом в її рамках 60% запланованого бюджету буде спрямовано на протимінну діяльність. Решта 40% – на підтримку фермерів у виявленні, аналізі та відновленні засобів до існування.

В рамках спільної ініціативи з протимінної діяльності разом з представниками Всесвітньої продовольчої програми вже проведено супутникову зйомку та картографічний аналіз територій. У трьох зазначених областях виявлені значні пошкодження с/г угідь вибухонебезпечними залишками та  боєприпасами, що не розірвалися.

Зокрема, в Харківській області проаналізовано 11 277,6 км² с/г земель (з них 1623 км² – необроблених угідь). Виявлено 420 829 воронок від вибухонебезпечних боєприпасів.

У Миколаївській області проаналізовано 9 804,4 км², що дозволило виявити 2 133 км² необроблюваних земель та 306 584 воронок від вибухів.

У Херсонській області було проаналізовано 4 747 км², з яких 719 км² залишилися необробленими і виявлено 311 666 кратерів.

«Цей аналіз висвітлює значні виклики для відновлення сільського господарства та постійні ризики для життєдіяльності сільського населення», – наголосив Віталій Коваль.

.Довідково. Згідно з Планом заходів Національного органу з питань протимінної діяльності, потреба розмінування сільськогосподарських земель у 2024 році становить 512 тис. га. Станом на середину грудня 2024 року площа земель сільськогосподарського призначення, яку обстежено з початку року, становить понад 315,2 тис. га. Площа, яку розміновано, – понад 265 тис. га.

https://minagro.gov.ua

 «Цього року ми відкрили ринок послуг з гуманітарного розмінування та запустили механізм компенсації аграріям, які купують послуги з розмінування. На сьогодні проведено вже 39 аукціонів, економія становила понад 17%. Програма компенсації має значний попит серед аграріїв. Тож її розширення буде одним із ключових наших пріоритетів у 2025 році. В Державному бюджеті України на наступний рік на програму передбачено 1 мільярд гривень. Відтак, ми прагнемо залучити додаткові кошти на її реалізацію, щоб очистити в межах програми більші площі, зокрема ліси та водойми», — зазначив Ігор Безкаравайний.

На засіданні СРГ підсумувала результати протимінної діяльності (ПМД) в  Україні у 2024 році та обговорила плани на 2025 рік. Серед ключових підсумків 2024 року, зокрема:

• Ухвалення Національної стратегії протимінної діяльності та Операційного плану. Це дозволило сектору протимінної діяльності в Україні отримати чітку «дорожню карту» роботи на наступні роки.
• Обстеження та очищення забруднених територій. Фахівці ПМД повернули до продуктивного використання майже 35,5 тисяч квадратних кілометрів українських земель.
• Посилення спроможностей. На сьогодні Україна має більш ніж 150 важких машин для розмінування, понад 4 тисячі саперів та 69 операторів протимінної діяльності, ще близько 60 операторів перебувають в процесі сертифікації.
• Відкриття ринку з розмінування та реалізація державних програм підтримки фермерів, виробників техніки та обладнання тощо, розробникам та інноваторам.

У 2024 році значна увага була приділена роботі з реалізації другої цілі Стратегії – безпека людей та людський вимір. В Україні з’явилася нова цивільна професія – демінер, розпочата робота із залучення до протимінної діяльності ветеранів, людей з інвалідністю тощо.

Також зроблено важливі кроки з вдосконалення системи управління протимінною діяльністю. Зокрема, розпочав роботу Центр гуманітарного розмінування, покликаний не замінити, а доповнити наявну архітектуру в тих сферах, що вимагають більше зусиль. Уніфікована процедура сертифікації операторів, розпочато сертифікацію обладнання для розмінування за міжнародними стандартами.

Наступного року робота за всіма ключовими напрямками триватиме.

Значну увагу на засіданні СРГ учасники присвятили питанням фінансування проєктів у 2025 році та впровадженню інноваційних механізмів фінансування. Як зазначалося, робота над розробкою таких механізмів, як, наприклад, облігації сталого розвитку, а також інших змішаних інструментів фінансування буде продовжена. Також учасники обговорили кроки з подальшого посилення координації у сфері протимінної діяльності в Україні.

Довідково

Секторальна робоча група «Гуманітарне розмінування»  створена у вересні 2023 року, як платформа для комплексної координації між Урядом України та міжнародними партнерами за напрямом гуманітарного розмінування.

https://me.gov.ua

«Ми вирішили під час другого курсу для ветеранів зробити фокус на роботі з машинами розмінування, оскільки ця техніка дозволяє в рази прискорити очищення території та робить процес безпечнішим для саперів. В урядових, міжнародних та приватних операторів таких машин вже понад 150 і число тільки зростатиме. Тому важливо, щоб ветерани знали тонкощі механізованого розмінування, оскільки це та робота, яку після додаткового навчання вони можуть робити», — сказав заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

Другий курс з протимінної діяльності для ветеранів з інвалідністю розпочався 2 грудня і триватиме два з половиною тижні — до 16 грудня 2024 року. Окрім роботи з машинами розмінування 12 учасників ознайомляться із національними стандартами протимінної діяльності, звільненням землі у гуманітарному розмінуванні, а також основоположними принципами протимінної діяльності.

«Інтеграція ветеранів на ринку праці є важливим кроком на шляху до посилення безпеки в громадах та розширення прав і можливостей людей в Україні. Наша ініціатива має трансформаційний вплив на процеси реінтеграції ветеранів і посилює нашу відданість головним цілям відновлення країни, передумовою для яких є реалізація протимінної діяльності», — зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.

До проведення другого курсу з протимінної діяльності для ветеранів Міністерство економіки залучило Міністерство оборони України, Центр протимінної діяльності, ДСНС, Державну спеціальну службу транспорту. Також долучилися міжнародні та приватні оператори протимінної діяльності, виробники техніки для розмінування, міжнародні партнерські та українські громадські організації.

«Такі програми не лише посилюють можливості ветеранів, але й роблять значний внесок у загальну безпеку громад, що постраждали від конфлікту. Співпраця між урядом України, ПРООН та міжнародними партнерами має важливе значення для збереження прогресу у сфері протимінної діяльності», — підкреслив важливість цієї ініціативи Посол Швеції в Україні Мартін Берґ.

Перший курс з протимінної діяльності для людей, постраждалих від мін та інших вибухонебезпечних предметів відбувся в серпні 2024 року за підтримки ПРООН та фінансування уряду Нідерландів. Його слухачами стали 10 ветеранів російсько-української війни. Пʼятеро із них почали працювати аналітиками зображень в The HALO Thrust — найбільшому операторі протимінної діяльності в Україні.

https://me.gov.ua

«Ми робимо якісний стрибок і переводимо в цифру значну частину процесів і для тих, хто лише прагне стати оператором протимінної діяльності, і для тих, хто вже має сертифікат. Це спростить і пришвидшить процеси, оскільки значну частину необхідної інформації не потрібно буде вносити — вона автоматично підтягнеться із реєстрів. Більша частина процесів теж буде автоматизована. Я переконана, що ухвалені зміни вплинуть на кількість охочих долучитися до сфери гуманітарного розмінування», — сказала Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки Юлія Свириденко.  

Відповідно до ухвалених змін, органи сертифікації операторів вже у 2025 році зможуть здійснювати через Портал Дія:

• первинну сертифікацію;
• повторну сертифікацію;
• розширення сфери сертифікації.

Строки дії сертифікатів залишаються без змін: 3 роки – первинні сертифікати, 5 років – продовжені.

«Менше, ніж рік тому ми ухвалили експериментальну постанову, якою уніфікували процес сертифікації операторів, створивши рівні правила гри для усіх охочих займатися гуманітарним розмінуванням. Менше ніж за рік кількість операторів зросла у понад два рази — зараз вже сертифіковано 68 операторів протимінної діяльності. А це ще більше можливостей для очищення наших земель від мін та вибухонебезпечних предметів», — зазначив заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

Координатором експериментального проєкту із сертифікації операторів протимінної діяльності відповідно до постанови №123 є Міністерство економіки України.

Проєкт реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації України в межах Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа коштом Швейцарії, за сприяння «Проєкту підтримки Дія», що реалізується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансування Швеції.

https://me.gov.ua