Кості – це одна з найдревніших ігор, яку винайшло людство. Вони були поширені у всьому світі і швидше за все були винайдені незалежно різними народами світу. Їх знаходять в розкопках в Єгипті, на далекому сході, в кості грали інки, римляни, греки. Кості використовувалися як задля розваги, так і в ритуальних цілях. Оскільки людина не може передбачити, яке число випаде наступним, отже, вважалося, що на це була воля вищих сил. Лише у сімнадцятому столітті вчені, зокрема Паскаль і Ферма, почали розраховувати ймовірності випадіння значень на кубиках, що дало початок теорії ймовірності.
Спочатку замість шестигранних кубиків, які нам відомі сьогодні, використовувалися чотиригранні кості тварин – астрагали або бабки. Звідси назва – кості. В згадках про гру древні не робили великої різниці між справжніми костями та шестигранними кубиками, тому сказати, коли точно були винайдені останні – неможливо. Найдревніші шестигранні кубики знайдені археологами в Ірані, їх вік – приблизно 5000 років.
Кості зараз використовуються як в комплекті до різних ігор, так і самостійно. Тут розглядатимуться ігри, де кості використовуються самостійно.
В дуже багатьох іграх в кості єдиним чинником виграшу є випадок, від гравця не залежить нічого. Саме ці ігри були причиною розорення маєтків і несхвального ставлення до кубиків. Але також є ігри, що вимагають певних навичок гравця, хоча, очевидно, елемент випадковості в них теж присутній в тій чи іншій мірі.
Почну з останніх, оскільки вони значно цікавіші.
Покер
Класичною грою, яку я пам’ятаю з дитинства, є Покер на кубиках. Ця гра і її варіанти відома під різними назвами, в тому числі Yatzy (Єци) та Yacht (Яхт). Є також версія адаптована до трьох кубиків під назвою Crag (Крег).
Грається п’ятьма кубиками, кількість гравців не обмежена, хоча більше чотирьох грати не раджу. Ціль гри полягає набрати найбільшу кількість очок за фіксовану кількість раундів, збираючи комбінації, схожі на покерні – пара, стріт, фул-хаус та інші, при чому кожну комбінацію можна вписати лише раз.
Оскільки гравці майже не взаємодіють, гру можна грати і самому, намагаючись набрати якомога більше очок і побити власний рекорд. З класичними правилами це не надто цікаво, але є варіант Balut (Балут) зі складнішим підрахунком очок і більшим вибором, який більш призвичаєний до одиночної гри.
Саме за ось цю “одиночність” гру і критикують – мовляв, гра для одного, яку декілька людей грають одночасно. Це не зовсім так, адже в залежності від гри суперників, можна коригувати свою стратегію. Окрім того безліч годин проведених мною за цією грою теж доводять, що гра явно точно має право на існування.
Детальніше про правила Покера тут:
10 000 або Труба
Другою грою, з якою я познайомився, була десять тисяч. В англомовному середовищі, вона відома під назвою Farkle – словом, яке нічого не означає, і яке можна довільно перекласти як Труба чи Пшик – обидва терміни позначають невдачу, яка може спіткати необережного гравця.
Грається шістьма кубиками (є варіант на 5). Ціллю є набрати 10000 очок викидаючи певні комбінації. В будь який момент свого ходу гравець може припинити викидати кубики і записати вже викинуті очки, але може продовжувати кидати кубики зі сподіванням викинути більше, але з ризиком втратити накопичене і вписати в очки жирний нуль. Гра значно азартніша за попередню, гравець весь час вирішує чи варто ризикувати, чи можливо варто зупинитися. Синиця в руках, чи журавель в небі?
Є також схожа гра “Свиня” з одним кубиком, хоча в неї я ніколи не грав, тому мені важко її оцінити.
Детальніше про правила 10 000 тут:
Мія
Гра по типу “вірю-не-вірю”. Для гри треба лише два кубики, але додатково треба використовувати сірники чи фішки. На відміну від попередніх ігор, тут іде безпосередня взаємодія з іншими гравцями.
Гравець кидає кубики в закриту і говорить комбінацію наступному, при чому він може як казати правду, так і збрехати. Кожен наступний гравець вибирає, чи вірити і спробувати викинути вищу комбінацію, чи не повірити і відкрити кубики. Якщо кубики відкриваються, то в залежності чи відповідає комбінація заявленій, чи ні, хтось з гравців відкладає сірник. Зайвим буде говорити, що окрім фортуни, велику роль в цій грають психологічні завдатки.
Цікаво зазначити, що гра поширена в Скандинавії, а оскільки кубики часто присутні в розкопках вікінгської доби, можна припустити, що в цю гру грали вікінги. Особливо якщо зауважити, що у вікінгів кубики часто були подовженої форми, а на торцях були значення 1 і 2. Ці значення випадали рідше за інші, і саме 21 є найвищою комбінацією у грі Міа.
Перудо
Перудо – це чудова гра, що вимагає по п’ять кубиків для кожного гравця, а також, бажано, непрозору ємність для кидання кубиків, оскільки кубики кидаються в закриту, як і в Мії. Гравці по черзі замовляють кількість і значення кубиків, що випали на руках у всіх разом – тобто беруться до уваги не лише свої кубики. Як і в Мії кожен наступний гравець може або підвищити заявку, або сказати “Не вірю” (Dudo іспанською, що і дало одну з назв цій грі). Якщо в Мії віддається сірник, то в Перудо віддаєтсья кубик. В цій грі поєднується і випадок, і психологія, і теорія ймовірностей, і вміння приймати рішення в умовах недостатньої інформації.
Хоча гра чимось схожа на Міа, недарма я їх порівнюю, вони тим не менше дуже відрізняються. Наприклад, в Перудо випадок не грає дуже великої ролі, оскільки всі кубики – спільні, просто гравець бачить лише їхню невелику частину. А блеф, хоч і можливий, не є настільки всеприсутнім, як в Мії.
Перудо – це одна з найкращих, якщо не найкраща гра у кубики взагалі. В статті також згадується скандинавський варіант Снюд і ще як можна грати щось схоже на Перудо, але без кубиків.
Покер, Труба, Мія та Перудо – це чотири гри, перевірені часом і гравцями. Це ті ігри, в які варто зіграти і які довели свою якість. Далі будуть ігри, котрі я раджу спробувати, якщо вам хочеться спробувати чогось ще.
Десятиборство
Десятиборство (Decathlon) – сучасна гра, вигадана дуже недавно і її автором є Reiner Knizia. Це 10 міні-ігор зібраних в одній, об’єднаних спортивною темою “десятиборства”. Правила там не складні, але їх багато і їх не так легко запам’ятати, як до попередніх ігор, тому люди часто грають в цю гру з роздруковкою-шпаргалкою.
До прикладу наведу стислі правила міні гри “Кидання диску”:
- Треба набрати максимальну кількість очок використовуючи лише парні значення, що випали на кубиках.
- Гравець, як і в 10000 може зупинитися і записати очки, але може кидати далі в надії викинути щось краще.
- Як і в 10000, якщо гравцю не пощастило і кубики, що він кидав, показують лише непарні значення, він вписує нуль.
- Всього у гравця три спроби (як, до речі, і в спортсмена-атлета).
Гра дуже цікава, мінусом є складність запам’ятовування правил, але вони того варті.
Білий кролик
Гра унікальна тим, що це – головоломка для одного. Кубики тут хоч і кидаються, але механіка ходів – унікальна і майже ніде не зустрічається. Певним недоліком є вимога мати кубики різних кольорів.
Класичні Настільні Ігри 